Колючий дріт – не перешкода
Про те, як молоде поповнення Військового інституту вдосконалює свої практичні навички у полі ми обіцяли розповісти у наших наступних репортажах. Обіцянку виконуємо, об`єднавши у команду небайдужих дописувачів активних курсантів, які на власному досвіді пройшли випробування та поділились своїми враженнями.
Все, що відбувається вперше, для людини набуває сакрального змісту, бо врізається у пам`ять не лише картинками з дійства, а й звуками та запахами, через піт, сльози, втому і бажання будь-що не відстати, не зламатись, не підвести колектив…
Для бувалих інструкторів навчального центру «Десна» новобранці Військового інституту благодатний «матеріал». Мотивовані та відібрані з кращих претендентів з числа бажаючих бути військовими, вони мають за три тижні опанувати елементарними навиками з тактики та інженерної підготовки, топографії та медицини. Навчитись поводитись зі зброєю і головне - сформуватись як колектив. Часу небагато, а тому кожна хвилина розписана для максимального ефективного використання. Заняття проходять у три етапи. Інструктаж по мірах безпеки нагадує ранкову молитву. І не даремно. Навколо безліч незнайомих до цього речей. Потім короткий екскурс у саму вправу та її демонстрація наставниками. До речі, останні усі із бойовим досвідом. Тому ні прізвищ, ні імен не називаємо, а обличчя інструкторів, з етичних міркувань приховуємо.
І вже потім, усвідомивши завдання і тонкощі вправи, новобранці починають власну гру. Спочатку одиночну, потім двійками, а потім у складі відділення та групи. На все по кілька хвилин. Ноги гудуть від втоми, очі заливає піт, на зубах відчувається пісок, а в носі крутить від пилу і запаху диму. І при цьому постійно якісь непередбачувані ввідні. То вибух ймовірної міни, евакуація поранених, ворожий безпілотник, тощо. Фантазії інструкторів не позичати, і це робить заняття ще цікавішим. Адже передбачити усе і бути готовим до наступної команди наставника важко. Крім фізичних навантажень інструктори навчають мислити у нестандартних ситуаціях. Скажімо, солдат зосереджений на ящику з боєприпасами і швидкістю його доставки до місця призначення. Біжить-поспішає, а поруч, майже у вухо, криком ставлять питання на які потрібно швидко і правильно відповісти. Це на перший погляд виглядає просто, але коли від тебе залежить командний результат починається хвилювання. Його і треба навчитись долати.
Було цікаво спостерігати за тим, як дівчата у складі відділення організували скритне наближення до об`єкта, що охороняється. Мов ті валькірії, то з`являлись з густої трави, і в ту саму мить поринали у неї знову. Ніби виринали з води за черговим подихом і знову пірнали, але тепер міцно втискаючись у землю. А потім штурм. Колючий дріт для них не перешкода, та і чи може щось зупинити таких завзятих і піднесених. Втомлені, але при цьому щасливі від спільної перемоги, вони не приховували радості від занять. Ось, що значить досвід викладання і вміння зацікавити елементарними речами. Велика вдячність інструкторам навчального центру «Десна» за цікаві, динамічні практикуми.
молодший лейтенант Світлана Мейтарчан
Фото майор Наталії Гнедюк